КЛАСна РОДИНА

Компоненти мовленнєвої ситуації взаємопов'язані, вони повинні бути співмірними і врівноваженими. Забезпечити це покликане дотримання етикету — сукупності правил поведінки, що стосуються зовнішніх виявів ставлення до людей (форми звертання, привітання чи просьби, манери, навіть одяг).

Правила мовця

1. Доброзичливе ставлення до співрозмовника. Мовець не повинен ображати адресата чи ігнорувати його думки і почуття, висловлювання мають бути ввічливі і коректні (навіть у суперечці).
2. Доречні у конкретній ситуації вияви ввічливості. Необхідно враховувати вік, стать, суспільне становище співрозмовника і відповідно добирати особливості своєї мовленнєвої поведінки.
3. Скромність у вияві свого власного "я". Не бути надмірно категоричним, не нав'язувати власної думки, а тільки аргументувати її, намагатися зрозуміти позицію співрозмовника.
4. Постійна увага до адресата. Вживати словесні форми ввічливості, виявляти зацікавлення міркуваннями співбесідника, добиватися взаєморозуміння.
5. Врахування інтересів співбесідника. Вибирати теми, цікаві і зрозумілі йому.
6. Дотримання логіки розгортання висловлювання. Композиція висловлювання, послідовність його частин, розбивка на смислові відрізки повинні відповідати змістові висловлюваного.
7. При усному мовленні — врахування можливостей слухового сприймання і концентрації уваги. Бажана довжина фрази — 7 ± 2 слів, тривалість говоріння між паузами — не більше 1,5 хвилини. Вдаватися до засобів активізації уваги слухача (повернення до вже сказаного, апеляція до досвіду адресата).

Правила адресата

1. Уважно слухати мовця. Дати зрозуміти, що для вас важливо сприйняти зміст його висловлювання.
2. Не перебивати мовця. Вислухати його повідомлення до кінця.
3. Усіма засобами — поглядом, мімікою, жестами, усмішкою — підкреслювати зацікавлення, виявляти увагу.
4. У ході сприйняття чужого висловлювання формувати свою оцінку його змісту, готовність до діалогу.