Юрій Футуйма - уродженець м. Бучач Тернопільської області. Україна. 37 років. Одружений, двоє дітей.
Після закінчення Бучацької школи №2 навчався в Чортківському медичному училищі. Служив у армії. Успішно закінчив Тернопільський медичний університет, у якому тепер є викладачем. Кандидат медичних наук, практикуючий хірург обласної лікарні , доцент кафедри хірургії №1. Проживає у Тернополі. Пише власну музику. Автор пісенного альбому «Серце хірурга», лауреат багатьох Всеукраїнських пісенних конкурсів.
Юрій Футуйма поділився спогадами про свої творчі успіхи :
«Першою авторською піснею, до якої я попробував написати мелодію, була пісня, коли я приїхав у Карпати, на батьківщину до свого колеги по роботі, хірурга Івана Чонки. Він і є автором слів до пісні «Карпати». Власне, ідея створення свого альбому вже давно мучила мене, оскільки навіть мої колеги, тернопільські співаки ,не раз мені говорили: « Юро, маєш нормальний голос і професійну манеру виконання, тільки на піснях своїх кумирів Яремчука і Зінкевича далеко не підеш».
Одного разу, коли я прочитав слова до книжки, яку написав Іван Чонка про своє дитинство і життя, зрозумів, що зможу щось придумати. Попробував. Пісня пішла на ура ! Люди в залі плакали, причому, де б не співав її, на будь-яких імпрезах, завжди її приймають з теплом. Потім замовив в нього пісню про Тернопіль. Коли прочитав слова, музика народилася раптово, сам не знаю звідки… Пізніше мене познайомили з однією молодою поетесою , яка написала для мене"Два крила"Ця пісня теж мені до душі. Власне, я пережив ті всі відчуття в свій час, і ця тема – невмируща.
Потім було замовлення від адміністрації обласної лікарні написати пісню до 50-річчя лікарні. Це, звичайно, дуже відповідально і, водночас, ризиковано. Вгадати треба було і слова, і музику. Іван Чонка справився з текстом. В ньому дуже цікава зав’язка. Коли будували лікарню, то посадили черешню, і вона за 50 років вже велика виросла, ну а далі в змісті пісні розповідалося про працю, про проблеми медиків і т.д. Музика теж народилася раптово. Правда, слід сказати, що у всіх моїх пісенних починаннях був музичний коректор, мій вчитель по вокалу в Тернополі Руслан Іщук. Бо ж, звичайно, щоб написати якісну музику, потрібно мати знання гармонії і багато чого іншого. Мелодія народжується, її треба правильно і гармонійно побудувати згідно законів і правил музики. Для цього є професіонали. А, взагалі, маю ще пісні, які поки що в папці за відсутності фінансування, але помаленько все буде в дії. На даний час записав нову пісню під назвою "Присвята жінці" та пісню про мою рідну школу.
Хочу сказати слова вдячності своїм аранжувальникам Андрію та Дмитру Макухам, Сергію Родько з Тернополя, Аlex з Вінниці. А, насамперед, мені завжди приємно згадувати свій перший шкільний гурт - "Едельвейс", в якому і почалася моя сольна кар’єра. До речі, ми тоді мали свої пісні, які писала Іринка Дубик. Я був один серед дівчат: Наталі Мандзяк, Лілі Кральки, та керівника - Іри Дубик. Гарні тоді були роки, є що згадати…».
|
