У всесвітній літературі чимало великих поетів, проте спадщина Марини Цвєтаєвої стала невід'ємною частиною не тільки російської культури, а й світової літературної історії.
31 серпня 2013 року - День пам'яті видатної поетеси Марини Цвєтаєвої - 72 роки тому, в 1941 році, Цвєтаєва покінчила з собою в Єлабузі, маленькому містечку на березі Ками.
Спадок Цвєтаєвої не було оцінений по достоїнству за її життя: популярність її творчість отримала вже в 60 -70- х роках минулого століття.
Марина Цветаева - Уж сколько их упало в эту бездну...
Марина Цвєтаєва народилася 8 жовтня 1892 в Москві в сім'ї професора Московського університету та піаністки.
Почала писати вірші ще у шестирічному віці російською, німецькою та французькою мовами.
Вперше поетеса опублікувала перший збірник віршів «Вечірній альбом» у 1910 році на власні гроші. Збірки її віршів слідували одна за іншою, незмінно привертаючи увагу своєю творчою самобутністю і оригінальністю. Вона не долучилася до жодної з літературних теченій.
Остання її прижиттєва збірка вийшла в Парижі в 1928 році - «Після Росії», що включала вірші, написані в 1922-1925 роках.
Marina Tsvetaeva "I like it..."
music slide show,portraits of M.Tsvetaeva
I like it that you`re burning not for me, I like it that it`s not for you I`m burning And that the heavy sphere of Planet Earth Will underneath our feet no more be turning. I like it that I can be unabashed And humorous and not to play with words And not to redden with a smothering wave When with my sleeves i`m lightly touching yours. I like it, that before my very eyes You calmly hug another; it is well That for me also kissing someone else You will not threaten me with flames of hell. That this my tender name, not day nor night, You will recall again, my tender love; That never in the silence of the church They will sing "halleluiah" us above. With this my heart and this my hand I thank You that - although you don`t know it - You love me thus; and for my peaceful nights And for rare meetings in the hour of sunset, That we aren`t walking underneath the moon, The sun is not above our heads this morning, That you - alas - are burning not for me And that - alas - it`s not for you I`m burning.
translated by Ilya Shambat
Мне нравится, что вы больны не мной, Мне нравится, что я больна не вами, Что никогда тяжелый шар земной Не уплывет под нашими ногами. Мне нравится, что можно быть смешной - Распущенной - и не играть словами, И не краснеть удушливой волной, Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится еще, что вы при мне Спокойно обнимаете другую, Не прочите мне в адовом огне Гореть за то, что я не вас целую. Что имя нежное мое, мой нежный, не Упоминаете ни днем, ни ночью - всуе... Что никогда в церковной тишине Не пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо вам и сердцем и рукой За то, что вы меня - не зная сами! - Так любите: за мой ночной покой, За редкость встреч закатными часами, За наши не-гулянья под луной, За солнце, не у нас над головами,- За то, что вы больны - увы! - не мной, За то, что я больна - увы! - не вами!
Архіви Марини Цвєтаєвої були закриті до 2000 року за рішенням дочки Аріадни, проте через 60 років після смерті поета стали доступні щоденники, які вів син Цвєтаєвої Георгій, з яких можна з'ясувати, що відбулося в останні дні її життя.
Багато віршів Марини Цвєтаєвої покладені на музику.