«Якщо я кажу, що він (Рільке) довів до досконалости німецьку лірику, я не маю на увазі традиційну фіґуру мови, я кажу про речі, цілком очевидні. Я не маю на увазі також ту повноту, яка властива будь-якій справжній поезії... я маю на увазі зовсім точну властивість рільківського вірша, це досконалість, у вузькому значенні слова, яка визначається історичним становищем його ліричної творчости».
Роберт Музіль «Розмова про Рільке»
Райнера Марії Рільке (1875-1926)
Автор збірок поезій «Книга образів» (Buch der Bilder, 1902), «Часослов» (Stundenbuch, 1905), «Нові вірші» (Neue Gedichte I—II, 1907—1908), «Дуїнянські елегії» (Duineser Elegien) і «Сонети до Орфея» (Die Sonette an Orpheus, 1923). Враження Рільке від відвідин України 1899 і 1900 роках позначилися у циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов», як також у книжці коротких оповідань «Про Господа Бога та інше» (1900) (передусім два оповідання з української тематики — «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду»)
у перекладах
Миколи Бажана, Богдана Кравцева Василя Стуса Мойсея Фішбейна