«Я пройшов крізь пекло» (Динаміка розвитку образу Альфреда Іля) - ЯРЕМКО М. Ф. - Обмін досвідом - Каталог статей - КЛАСна РОДИНА

КЛАСна РОДИНА

Четвер, 23.02.2017, 03:26

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Обмін досвідом » ЯРЕМКО М. Ф.

«Я пройшов крізь пекло» (Динаміка розвитку образу Альфреда Іля)

Викачати з сервера "Система уроків по Ф. Дюрренматту": My WebPage

Тема. «Я пройшов крізь пекло» (Динаміка розвитку образу Альфреда Іля)

Мета: продовжити розвивати навички цілісної характеристики драматичних образів, прослідкувати динаміку розвитку образу Іля, розвивати творчі здібності учнів, дослідити об’єкт осуду автора, розвивати критичне мислення, робити узагальнення, сприяти формуванню гуманної особистості.

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування на їх основі умінь та навичок

Обладнання: тексти драми, опорні схеми (мультимедійні технології)

Спокуса надто велика…а біда надто тяжка
Ф. Дюрренматт
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант «Кому належать слова?»

1. «Людяність, панове, створена для біржі мільйонерів, а з моєю фінансовою потугою можна дозволити собі міняти світовий лад» (Клер Цаханасян)
2. «Боріться за своє життя, зв’яжіться з пресою, більше не можна гаяти часу» (Учитель)
3. «Цаханасян має торкнути своїми мільйонами», «Вважайте, що вона уже в мене в кулаці» ( Іль)
4. «Я приніс зброю», «…це ваш обов’язок – відібрати собі життя» (Бургомістр)
5. «Я відчуваю, як поволі стаю вбивцею» (Учитель)
6. «Запропонуємо обрати вас моїм наступником», «…ми ще в Європі, ми ще не дикуни» (Бургомістр)
7. «Твоя любов померла багато років тому. Моя любов не могла померти. Але й жити не могла. З неї зробилося щось недобре…» (Клер)
8. «Тікай! Ми всі слабкі, християни і нехристи! Тікай! Дзвін гуде в Гюлені, дзвін зради. Тікай, не вводь нас у спокусу своєю присутністю» (Священик)
9. «Я протестую! Перед лицем світової громадськості. У Гюлені затівають жахливі речі!» (Учитель)
10. «Громадяни Гюлена! Це гірка дійсність: ми потурали несправедливості. Я цілком визнаю матеріальні можливості, які нам дає мільярд» (Учитель)
11. «Я зробив з Клари те, чим вона є, а з себе самого те, чим я є, нікчемного, задрипаного гендляра» (Іль)
12. «Ви можете мене вбити, я не нарікаю, не протестую, не боронюсь, але вашого вчинку не можу у вас відібрати», «Я пройшов крізь пекло» (Іль)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель. «Гостина старої дами» – чудовий зразок дослідження суспільної психології. Що жахливіше: висунута Клер умова або таке - от «виправдане» вбивство? Прямо це питання не ставиться, але перебіг подій п’єси натякає, що гіршим є саме виправдання злочину перед його здійсненням, бо воно потенційно відкриває можливості новим подібним злочинам й навіть більшим. У Клер були особисті причини для помсти, мешканці Гюлена просто продали за гроші свої принципи. Отже, об’єктом осуду автора є не окремі вчинки людей, а сам принцип егоїстично байдужого ставлення до справедливості. П’єса має алегоричний зміст: у ній йдеться не лише про конкретне вбивство, а про механізми, що змушують звичайних людей ставати спільниками будь - яких злочинів.

Бідність і приниження з одного боку, спокуса – з іншого, а результат: злочин скоєно, і ще одна брехня здобула право на життя. І лише Іль зрозумів, що винен у тому, що сталось із життям Клер. Наше завдання: прослідкувати динаміку змін в образі Іля, зробити належні висновки з того, що відбулось у вигаданому містечку Гюлен.

ІІІ. Робота над темою уроку.

"Я так думаю» (Слайд №12)

Чи міг передбачити Іль, що все повернеться проти нього? («Я вимагаю заарештувати Клер Цаханасян», «Я вимагаю як майбутній бургомістр»)

ІІ дія. Що ви думаєте про розмову бургомістра з Ілем? Чому Іль відмовився від подальшої боротьби за власне життя?

Знайдіть і зачитайте відповідь Іля на пропозицію бургомістра звільнити гюленців від «брудної роботи»?

Чому навколо Іля люди без імен, прізвищ? Чому розправа над ним змальована як спільна дія громади?

Яких ознак набирає смерть Іля? (Ознак величі. Це істинне піднесення людської душі. Прийняття кари не має нічого спільного із тваринною покорою. Так із жалюгідного крамаря із сумнівним минулим на початку твору поступово викристалізовується герой трагедії, який «пройшов крізь пекло».

Для чого драматург доводить ситуацію до «найгіршого кінця»? (До речі, це один із принципів його драматургічної поетики. Клер влаштовує місцевий «апокаліпсис»: Гюлен перетворився на бордель для громади, а для Іля – на камеру смертників. Кровопролиття оплачено мільярдом, круговою порукою мешканців. Моральній деградації гюленців та «духовному паралічу» Клер Вешер протиставляється крамар Іль, який сприймає розправу над ним як акт встановлення справедливості).

«Рольова гра». Уявіть, що ви детектив, якому доручили вести справу про загадкову смерть Іля. Як би ви проводили розслідування?

Із творчого домашнього завдання: лист до літературного героя (Учні зачитують роботи. Приклад:

Шановна д. Клер Цаханасян!

Звертається до Вас шанувальник таланту Ф, Дюрренматта. Саме на сторінках трагікомедії «Гостина старої дами» я познайомився із метою Вашого приїзду в Гюлен.

Ви повернулись на свою батьківщину однією із найбагатших жінок у світі, щоб знищити колишнього коханого. По правді, мені жаль, що в далекому минулому Іль, гюленський суддя та лжесвідки змусили Вас покинути рідне місто, пережити смерть дитини і приниження у домі розпусти. Ваш приїзд означав здійснення «справедливості». Але в тому далекому минулому є доля і Вашої вини. Чи не так?

Пройшло стільки років, а на серці страшна закам’янілість. Як жорстоко Ви покарали суддю, тих, що обмовили Вас перед судом. Намагаєтесь всім сплатити за гріхи. Говорите, що замолоду пережили першу і, схоже, єдину любов до Іля. Що це за кохання, коли виношуєте ідею помсти? Любов здатна пробачати. В іншому випадку це щось інше.

Жахливі у Вас наміри – врятувати містечко і його мешканців ціною життя Іля. А що зробили з громадою? Підштовхнули людей до зради ближнього. Принада у вигляді мільярда розпалила їх апетит і водночас непомітно розклала свідомість. Пробачте, але я не можу повірити, що людина так може змертвіти, просто не хочу. Це якийсь духовний параліч. Ви вбили гюленців морально, а Іля – фізично.

Хто дав право судити людину, створити місцевий «апокаліпсис»? Загибель Іля не виправдовує себе як «засіб» досягнення суспільного благополуччя, бо гюленці купили своє процвітання ціною злочину, а тим самим повторили помилку крамаря. Легко передбачити, що їх чекає у майбутньому, хто прийде за їхніми душами.

Мені прикро за Вашу непохитність, невблаганну послідовність намірів, вражаючу стійкість на дорозі до помсти.

Чисто з людських міркувань мені жаль людей, що розійшлись із Божими заповідями, розумінням вічних істин.

Написав, що думаю. Бог Вам суддя.
Юрій К., Бучач, Україна )

Прогнозування подальшого перебігу подій. «Яким ви уявляєте Гюлен через тридцять років?» (Зовні місто процвітатиме, а моральна деградація не зупиниться. «А я ще знаю, – говорить учитель до Іля, – що колись стара дама прийде і до нас і що тоді з нами станеться те, що оце з вами»).

ІV. Рефлексія. Метод «Прес» (Слайд № 13).

Над чим змушує нас задуматися Ф. Дюрренматт? (Над природою власних вчинків. Практично кожен з мешканців Гюлена мав змогу насправді виступити за законність, але цього не сталося. Вони отримали свої гроші, але втратили значно більше: совість і душу. Злочин тягне за собою інший злочин, за який доведеться колись відповідати).

Вчитель. Пам’ятаймо, що перед нами трагікомедія. Загибель Іля не стала тріумфом справедливості, а залишилась індивідуалістичною спробою вбивства (помсти). Гюленці отримали свій мільярд (своє процвітання ) ціною злочину. Вони повторили колишню помилку Іля. Таке суспільство виховає собі подібних. І, можливо, якась «стара дама» у майбутньому прийде по їхні душі.
Ф. Дюрренматт не дає моральних настанов, життєвих порад. Він відтворює найбільшу трагедію XX століття – втрату людиною людяності, що, на його думку, веде цивілізацію до безодні, до Апокаліпсису. Драматург широко розкриває нам очі, бо людина стоїть над прірвою. Але завжди є перспектива спасіння, можливість віднайти втрачену людяність.

V. Домашнє завдання: Дати розгорнуту відповідь на питання «Чим виміряти ціну людського життя»
Категорія: ЯРЕМКО М. Ф. | Додав: Maria (05.03.2013)
Переглядів: 803 | Теги: Бучацький колегіум, вчитель Яремко, М. Ф., Ф. Дюрренматт «Гостина старої дами», Дюрренматт, Бучацький ліцей | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Категорії розділу

ЯРЕМКО М. Ф. [8]
Вчитель світової літератури Бучацього колегіуму та ліцею
КЕРНИЦЬКА Л. І. [2]
Вчитель світової літератури Переволоцької ЗОШ І-ІІІ ст.
МОКРЕЦЬКА Л. Т. [10]
Вчитель української мови та літератури Переволоцької ЗОШ І-ІІІ ст.
ВІДКРИТИЙ УРОК [1]

Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міні-чат

Друзі сайту