Ірина Дубик - Тимчишин:
«Найяскравіший спогад моїх шкільних років. Нещодавно знайшла старий альбом та деякі нотатки і вирішила записати те, що ще не стерлося із пам’яті. А всі фото – з мого старого альбому ВІА «Едельвейс».
- Не пам’ятаю, як точно все почалося, але восени 1985 року мені вдалося зібрати однодумців-музикантів приблизно мого віку (12-14 років), і втілити свою заповітну мрію – грати електронну музику. У ті часи про електронні інструменти переважна більшість українських радянських дітей могла лише мріяти, проте потрібні музичні інструменти були, зокрема, у найближчому закладі культури – клубі цукрового заводу, і ось, за сприяння керівництва цього самого цукрового заводу, ми туди потрапили, а також отримали можливість навчитися грати на справжніх електронних інструментах. Мені вчитися особливо не було потрібно, оскільки я уже навчалася у четвертому класі музшколи по класу фортепіано, а ось моїх однодумців добрі люди Іван Яцків та Юра Гогоц таки навчили грати: скрипальку Наталю Мандзяк – на ритм гітарі, віолончелістку Таню Бородіну - на бас гітарі, Володю Юрчака – на ударних (фото 1). Дві перші пісні, яких ми навчилися, були «Місячна Дорога» Дворського та «Бродячие Артисты» групи «Веселые Ребята». Як було заведено у ті часи, співали ми українською та російською, оскільки то була єдина музика, до якої у нас тоді був доступ.
Наш перший виступ відбувся у тому ж клубі цукрового заводу на концерті, присвяченому річниці Жовтневої революції 8 листопада 1985 р. У мене збереглася записана приблизна хронологія перших 41 концертів «Едельвейса».
Фото 1. ВІА «Едельвейс» був створений у жовтні 1985 року у клубі Бучацького цукрового заводу. У перший склад входили: Наталя Мандзяк (ритм гітара, бек-вокал), Людмила Кунька (вокал), Наталя Левицька (скрипка), Ірина Дубик (клавішні), Тетяна Бородіна (бас гітара), Володимир Юрчак (ударні).
Далі ми брали участь в новорічних концертах у клубі цукрового заводу (31 грудня 1985) та на новорічному ранку у АТП-19033, де тоді працював мій батько (1 січня 1986). А 5 січня 1986 року ми вперше виступили на сцені Бучацького районного будинку культури у концерті «Династії». Одною з пісень, яку ми виконували, була популярна тоді «Я у бабушки живу», яку виконував Ярослав Олійник (фото 2).
Потім ми грали у концертах до дня Армії у клубі цукрового заводу 23 лютого 1986 року, у концертах до 8 березня (Пишківці, 5 березня 1986 і клуб цукрового заводу, 7 березня), та на Ленінських днях 21 квітня там же, а у день, коли сталася Чорнобильська катастрофа, 26 квітня 1986 року, ми брали участь у огляді дитячої художньої самодіяльності у клубі цукрового заводу (тоді про вибух ще ніхто не знав).
Наступні наші виступи відбулися до Першого Травня 1986 року 30 квітня у клубі АТП-19033, дня Перемоги 7 травня у клубі цукрового заводу та 8 травня 1986 року у районному Будинку Культури. Далі наступило літо, сезон канікул, тому нам доводилося часто шукати заміни на виступи. Зокрема, 15 червня 1986 року ми виступали на фестивалі дружби на Бучацькому стадіоні, де через відсутність Тані Бородіної мені довелося вперше стати на бас гітару, а на клавішних мене підмінила моя однокласниця Наталя Візнюк (фото 3-8).
Фото 2. Ярослав Олійник виконує пісню «Я у бабушки живу». Склад: Ірина Дубик (клавішні), Наталя Мандзяк (ритм гітара), Наталя Левицька (скрипка), Володимир Юрчак (ударні), Тетяна Бородіна (бас гітара).
Фото 3. Виступ на Бучацькому стадіоні 15 червня 1986 року. Склад: Наталя Візнюк (клавішні), Людмила Кунька (вокал), Наталя Мандзяк (ритм гітара, бек-вокал), Володимир Юрчак (ударні), Ірина Дубик (бас гітара).
Фото 4. Наталя Мандзяк.
Фото 5. Людмила Кунька
Фото 6. Ірина Дубик
Фото 7. Наталя Візнюк.
Фото 8. Володимир Юрчак.
Ірина Тимчишин (Дубик). Бучач - Лондон
|
