КЛАСна РОДИНА

Жінка на ім’я Нг Чхайді народилася в невеличкому, лише на 150 хатин, селищі в окрузі Сайха індійського штату Мізорам.

Коли їй було 4 роки, вона без сліду загубилася в джунглях.

Майже 4 десятиріччя з-поміж місцевих мешканців ходили чутки про дівча, що живе в джунглях, а потім про оголену дику жінку з довгими косами, яка нападає на людей, однак серйозно до цього ніхто не ставився.

Оголену та здичавілу Чхайді люди знайшли на одному з кладовищ у сусідній М’янмі. За 38 років жінка повернулася до своїх тата й мами.

«Ми полишили всіляку надію колись побачити її живою», - поділився її батько.

Чхайді зникла в 1974-му році. Того дня вона гралася на околиці селища разом зі своїм двоюрідним братом Бейракху. Коли малі не повернулися додому, місцеві мешканці розпочали пошуки. 4-річного хлопчика знайшли виснаженим, але живим, за кілька днів після зникнення.

Оклигавши, він розказав, що їх із сестричкою знайшла якась жінка, що жила в селі. Вона дала їм притулок та нагодувала. Втім, селяни не знайшли в джунглях ані загадкової хатини, ані жінки, ані Чхайді.

Покотилися чутки, що дівчинку забрали привиди. Її рідні продовжували пошуки впродовж кількох місяців, але марно.

Минули роки, і якось до селища, щоби навідати родичів, завітала мешканка М’янми. Зустрівшись із батьком Чхайді, вона сказала йому, що він нагадує їй невідому жінку, яку вона взяла до себе жити 4 роки тому.

«Я раптом подумав про мою доньку і розповів жінці про свою втрату. Вона сказала, що це може бути вона. Тоді я вирішив про всяк випадок відвідати дівчинку, тепер уже жінку», - пригадує чоловік.

Щоби здійснити подорож, індусові довелося продати деякі свої речі. Нарешті діставшись до Чхайді, він спершу не впізнав її. Однак згодом він помітив родимки на обличчі жінки – такі ж, як і в його доньки, упізнав її пірсинг. До того ж, знайда була ліворука, як і його дитина.

Жінка не пам’ятала нічого про своє минуле та не впізнала батька.

«Згодом, наступного вечора, Чхаді просто підійшла та обняла мене ззаду, і мовила мені «Ippа», «батько» на місцевому діалекті мара. Я не міг у це повірити, я був такий щасливий», - ділиться чоловік.

Минулого місяця батькам Чхайді вдалося вирішити всі питання з місцевою владою, і забрати її додому.

Чхайді поки що вимовляє лише кілька слів та поводиться наче дитина. Однак, за словами батьків, донька вчиться нового дуже швидко.