Важкопораненого «кіборга» Ігоря Римара з Ріпинців у Київському госпіталі рятували й лікарі з Англії - 20 Січня 2015 - КЛАСна РОДИНА

КЛАСна РОДИНА

Субота, 10.12.2016, 15:50

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

Головна » 2015 » Січень » 20 » Важкопораненого «кіборга» Ігоря Римара з Ріпинців у Київському госпіталі рятували й лікарі з Англії
18:42
Важкопораненого «кіборга» Ігоря Римара з Ріпинців у Київському госпіталі рятували й лікарі з Англії


Ігор (зліва)

Від автора.

В статті є незначні окремі неточності, які важко було перевірити. Все записано зі слів Лесі Кузь, яка через стресовий стан не могла відтворити в деталях.

Саме завдяки людській небайдужості бореться за життя Ігор Римар (Кузь). Він ще не може подякувати усім за турботу про нього, але, можливо, все розуміє і відчуває… В цьому йому допомагали і продовжують допомагати багато людей.

В даний час Ігор знаходиться в Київському військовому госпіталі під опікою досвідчених і талановитих лікарів. Поряд із ним, хай і під дверима, кохана молода дружина Леся, яка один раз в день може побачитися з чоловіком і підбадьорити його добрим словом. Рідна мама, мама дружини, Лесин брат Іван - найдорожчі, найближчі люди також поряд. І ті, хто вважає своїм обов’язком не залишити у біді воїна-«кіборга», захисника, Героя.

Ігор Римар (Кузь) служив у 80-ій аеромобільній бригаді в роті десантників, що захищала Донецький аеропорт,так званий термінал.

Леся в телефонній розмові зі мною просила щиро подякувати від її імені всім людям за їх добре серце, чуйність і фінансові пожертви на лікування чоловіка. Вона так і сказала: «А що би ми були варті без людей ?!».

Вже згодом, після чергової операції, перенесеної Ігорем, Леся змогла розповісти про все, що сталося з того моменту, коли отримала жахливу звістку про поранення чоловіка.

З дозволу Олександри Кузь (дівоче прізвище Демах) постараюся переповісти про все, що сталося.

В Харків вона поїхала з братом Іваном та координатором волонтерів м. Бучача Олегом. Там, на місці, від лікарів, які доставили Ігоря, довідалася, що її чоловік отримав важке поранення від РПГ (РПГ- ручний протитанковий гранатомет): пробита гортань, втрата лівої руки, щелепи. Сталося це 9 січня приблизно об 11 годині перед полуднем. З поля бою пораненого забирала всім відома Оля «Кроха» - 37- річна волонтер екстренної медслужби, штурман реанімобіля Ольга Башей, напарниця медичного волонтера , також не менш відомого 46-річного Іллі Лисенка з позивним «Хоттабич». Оля надала першу медичну допомогу, перетягнула Ігоря Римара в безпечне місце та передала під опіку лікарям Ігорю та Андрію (їх прізвища мені невідомі). Тіло бійця було бездиханне, вивезти в госпіталь також не було як під безперервними обстрілами та ще й в оточенні. Лікарі боролися за життя молодого чоловіка, робили все можливе і неможливе. Ігор-лікар (а допомагав йому колега Андрій) вирішив вставити трубку в легені через отвір в гортані, який був наслідком поранення. Дихання відновилося, хоч слабке і важке, та дало можливість відновити життєдіяльність. Аж десь близько 23.00 год., майже через півдоби, пораненого вдалося вивезти і доставити в Харківський військовий госпіталь. Звідти бучацький волонтер Олег відправив пораненого земляка в супроводі дружини та її брата літаком в Київ.

15 січня Ігор Римар (Кузь) переніс чергову операцію в Київському госпіталі за участю українських хірургів та двох фахівців з Англії. Англійські лікарі були вражені тим, як професійно була надана медична допомога в польових умовах і зауважили, що вперше зіткнулися з випадком, як напряму в легені було введено трубку для підтримання функції органів дихання, коли, здавалось би, вже надії ніякої не було. Лікар Ігор й сам не міг пояснити, як і чому він так зробив. Думаю, людина в екстремальних ситуаціях здатна на справді неймовірні речі.

Рідні Ігоря щиро вдячні людям, які врятували його життя і щоденно, щогодини-щохвилини продовжують це робити. Також велика подяка від них «Волонтерській сотні» (створена ще на Майдані і базується в цокольному приміщенні військового госпіталю), зокрема, волонтерам Ірині Солошенко, Ані та іншим і вибачаються, що навіть імен кожного не знають. Ці люди допомагають всім, чим можуть: коштами, ліками, які доводиться, як кажуть, і з-під землі дістати. Підримують і морально.

Велика та особлива подяка бучацьким волонтерам, особливо Олегу Музиці, координатору волонтерів, землякам, односельчанам, районній раді, парафіям, організаціям і зовсім незнайомим людям та Ігоревій землячці, яка не бажала називати її прізвище, що переказала із закордону 332 євро для того, щоб я розпорядилася на свій розсуд на користь призваних з с. Трибухівці. Всі жителі села, з ким я розмовляла, в один голос підтвердили, щоб ці кошти передати на лікування Ігоря Римара.

P. S. Від себе додам. Ігор Римар (Кузь) - це його прізвище від народження, яке в силу життєвих обставин він змінив на дівоче прізвище матері своєї дружини. Тому нехай ніхто не дивується, бо в наш час це не виняток.

Ігор живий ! Стан здоров’я стабільно важкий, пробував посміхнутися, попереду ще не одна операція. Як тільки буде можливість транспортування, відправлять його на реалібітацію за кордон . Потрібне буде протезування, а це тисячі у валюті.


Фотографії з мобільного телефону Лесі Кузь (Демах)

Під час військових навчань











Кошти можна перераховувати:

на пластикову карточку за цим кодом з будь-якої платіжної системи (банкомат, Приват24 і т.п.).
5104 7700 1493 2505 (Ощадбанк)
Римар Ігор Миколайович

 

4149 4978 1877 9896 (ПриватБанк)
Кузь Олександра Іванівна (дружина Ігоря Римара)


Марія Короленко. Бучач -Трибухівці - Ріпинці

Переглядів: 272 | Додав: Maria | Теги: воїн-«кіборг», Київський військовий госпіталь, Ігор Римар, жителі Бучаччини, бучачани, Ігор Кузь, захисник, Бучач, Герой, Трибухівці | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар

«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Міні-чат

Друзі сайту