Адам Міцкевич. «Гірський краєвид із степів Козлова» («Кримські сонети»)
12.10.2013, 14:17
Адам Міцкевич - Кримські сонети – V
V. Гірський краєвид із степів Козлова
Пілігрим і мірза Пілігрим Глянь, не Аллах он там стіну поставив з льоду? Не з хмар для ангелів звів трони золоті? Не диви з бескидів скували мури ті, Щоб каравани зір не пропустить зі сходу?
А там он заграва! Пожежа Царгороду! Між чорних шат, що ніч вже стеле в висоті, Чи не Аллах ліхтар поставив в темноті, Щоб зоряному путь світити хороводу?
Мірза Там був я, там - зима, із надрів льодових Там течію беруть бурхливі рік потоки. Дихнеш - сніг сипле з вуст; там грань для хмар легких
І шлях орлові там кінчається широкий. В колисці хмарній там дрімотно грім затих, Лиш зорі вище там, ніж мій тюрбан високий, - То Чатирдаг!